Глосарій
Джерела
А
Абстракція
Процес відокремлення або узагальнення ознак, понять або якостей від конкретних випадків для формування узагальненої ідеї. У філософії абстракція часто використовується для аналізу, концептуалізації властивостей незалежно від фізичних об'єктів.
Естетика
Галузь філософії, що займається природою краси, мистецтва, смаку, а також створенням і сприйняттям краси.
Б
Буття
Основне поняття метафізики, яке стосується існування або стану об'єктивної реальності. Воно досліджує, що означає «бути», і розглядає природу об'єктів.
Доброзичливість
Моральна якість або схильність до добродійності та дій на благо інших. У етичній філософії часто пов'язується з альтруїзмом та співчуттям.
П
Причина
Принцип або агенція, яка викликає ефект або впливає на іншу подію чи явище. Причинно-наслідкові зв'язки є важливими для розуміння наукових, філософських та моральних обговорень.
Свідомість
Стан усвідомлення та здатності думати про власне існування, відчуття, думки та оточення. Свідомість є центральним питанням філософії свідомості.
Е
Епістемологія
Галузь філософії, що займається природою, обсягом і межами знань. Вона розглядає питання про віру, істину та обґрунтування.
Екзистенціалізм
Філософський напрям, що підкреслює індивідуальне існування, свободу та вибір. Він стверджує, що індивіди самостійно надають значення своєму життю.
З
Закон
Універсальне, послідовне правило, яке регулює явища або поведінку, часто виражене через наукові або моральні принципи. Філософські обговорення закону включають природне право, правовий позитивізм і теорії суспільного договору.
Логіка
Наука про правильне мислення, яка зосереджується на принципах дедукції, висновку та структури аргументів. Логіка є основою філософії та математики.
М
Метафізика
Галузь філософії, що досліджує основну природу реальності, включаючи такі поняття, як буття, існування, час, простір, причинність і можливість.
Мораль
Принципи, що стосуються розрізнення правильного і неправильного або доброго і поганого поведінки. Мораль часто перетинається з етикою, досліджуючи правила і поведінку для індивідів і суспільств.
Ф
Феноменологія
Філософський підхід, що вивчає свідомий досвід з точки зору першої особи, зосереджуючись на структурах досвіду і свідомості.
Прагматизм
Філософська традиція, яка оцінює істинність і значення ідей на основі їхніх практичних наслідків і застосовності.
Р
Раціоналізм
Теорія, що розум є основним джерелом знань, на відміну від досвіду чи сенсорних даних. Раціоналізм є основним епістемологічним підходом поряд з емпіризмом.
Реалізм
Віра в те, що об'єкти існують незалежно від сприйняття або свідомості. Дискусії про реалізм часто виникають у метафізиці, епістемології та філософії науки.
Т
Телеологія
Філософське вивчення цілі або задуму в природних явищах. Воно досліджує, чи існує мета за діями, об'єктами або подіями, часто протиставляючись механістичним поясненням.
Істина
Властивість бути узгодженим з фактом або реальністю. У філософії існують різні теорії істини, такі як кореспондентна, когерентна та прагматична теорії, які намагаються визначити та дослідити це поняття.
Ч
Цайтгайст
Німецький термін, що означає «дух епохи», який стосується культурного, інтелектуального або морального клімату певного періоду чи епохи. Часто використовується для розуміння історичних рухів і філософій.